Об’єднані українським словом

«Мова – духовне багатство народу», – цей крилатий вислів В. Сухомлинського по-особливому звучить в листопадневі дні у школі № 6 м. Ковеля. Наша національна святиня крізь терни століть пробила нелегкий шлях до визнання й волі, і сьогодні вкрай важливо не занапастити її власною байдужістю.
Учні школи стали учасниками VII Міжнародного мовно-літературного конкурсу імені Тараса Шевченка, який проводиться з метою вшанування творчої спадщини Великого Кобзаря, сприяє вихованню в його учасників почуття гордості за свій народ, любов до рідного краю. Відчувається, що кожен учасник зворушений геніальністю Пророка, його далекоглядністю, сподвижництвом. У кожному рядку, написаному учнями, звучить правда і віра в краще майбутнє Української держави, про яку мріяв і писав у своїх творах Тарас Шевченко.
Традиційно День української мови та писемності у школі перетворюється на справжнє свято патріотів: було проведено загальношкільну лінійку «Мово рідна, слово рідне…», яку підготували учні 6 класу. Група інформаторів виступила з повідомленням «Плекаймо рідну мову». У шкільній бібліотеці діє виставка «Голос мови – голос України».
Учні школи стали співавторами акції, створивши свій власний осередок для написання радіо диктанту національної гідності, щоб з’ясувати, наскільки добре знають свою мову, а ще – продемонструвати солідарність з усіма, хто любить і шанує її, хто хоче, щоб українці спілкувались рідною мовою і зберегли для нащадків. Адже мета акції – єднання нації.
У День української мови і писемності стартує XVII Міжнародний конкурс знавців української мови імені П. Яцика, який має на меті утвердження державного статусу української мови, піднесення її престижу серед молоді, виховання поваги до культури і традицій українського народу. Цей конкурс перетворюється на справді народний рух, який утверджує безсмертя рідної мови. Школярі 3-9 класів показали свої знання з граматики, фразеології, лексики, морфології, синтаксису, вміння писати твори.
Подібні конкурси сприяють не тільки патріотичному вихованню, але й розвитку творчих здібностей учнів і формуванню свідомих громадян, які люблять рідне слово і гордо несуть його у серці. Адже саме сучасній молоді потрібно втілювати в життя заповіт Великого Кобзаря «І возвеличимо на диво, і розум наш, і наш язик…»
Але найбільш захоплюючим стало фольклорне свято: «Пісня – бездонна криниця народу». Як відомо, український народ на весь світ славиться своїми піснями. Народ-поет, народ-музикант – так називали українців найвидатніші діячі культури різних країн, ознайомившись із нашим фольклорним надбанням. Наприклад, відомий німецький перекладач українських народних пісень Фрідріх Боденштедт писав: «У кожній країні дерево народної поезії не дало таких великих плодів, ніде дух народу не виявився таким живим й правдивим, як серед українського».
Діти заздалегідь готувалися до цього традиційного заходу: писали творчі роботи «Пісня – душа народу», підбирали пісні, в основному, жартівливі, готували декорації, виготовляли костюми, підбирали вислови видатних діячів вітчизняної та світової культури і літератури про народну пісню. І як результат – дружніми оплесками були нагороджені Каліщук Назар, Рябушко Тетяна та учні 6 класу за цілу міні-виставу пісні «Ой під вишнею, під черешнею». Майстерно зіграв роль ледаря із пісні «Грицю, Грицю, до роботи» учень 5 класу Виндюк Павло. Гурт хлопців 7 класу заспівали пісню «Їхав козак за Дунай», а їх однокласники Миронюк Софія та Шемейко Віктор виконали пісню «Ой дівчино, шумить гай». Не можна було слухати без захоплення і душевного трепету прекрасну пісню «Ой у вишневому саду», яка є однією з найкращих ліричних народних пісень, у виконанні вокальної групи дівчаток 8 класу. Багато посмішок і шквал оплесків викликала інсценізація чи не найпопулярнішої серед українців жартівливої народної пісні «Несе Галя воду» у виконанні учнів 8 класу Метілки Анастасії та Шкльоди Олександра. Із цікавістю спостерігали глядачі за ліричною парою молодих сердець, яку вміло зіграли старшокласники Анастасія Харитонова та Андрій Шемейко у пісні «Ой на горі два дубки». Ціле дійство показали учні 9 класу, інсценізуючи народну пісню «Ой там на точку, на базарі», де роль подружжя гарно зіграли Єлісеєва Ангеліна та Корнелюк Роман.
Уміло й майстерно вели свято випускники школи Кузьмич Анна та Триндюк Василь, які зуміли створити в залі святкову та невимушену атмосферу. Вони підкреслили, що ліричні народні пісні справили великий вплив на розвиток української художньої літератури і були одним з основних джерел творчості Г. Сковороди й І. Котляревського, Т. Шевченка та І. Франка, М. Старицького та Лесі Українки, поетів ХХ століття А. Малишка, В. Сосюри, Д. Павличка, Б. Олійника, Ліни Костенко, Д. Луценка та інш.
Коли я дивилась в очі дітей, їх реакцію на виступи, то розуміла, що наша копітка повсякденна вчительська праця не є марною, вона залишає слід у душах дітей, які щиро люблять свою мову, пісню, Батьківщину.
Україна стала батьківщиною для дітей інших національностей, які навчаються у нашій школі. Це, зокрема, родини Петросянів, Гейків, Юхимуків. Вони активні в усіх заходах, що проводяться у школі, місті. Нещодавно сім’я Юхимуків стала учасником Відкритого фестивалю-конкурсу пісні і танцю національних меншин «Україна – мій дім», метою якого є виявлення спільних джерел розвитку і підтримки культурних здобутків, збереження мови, культури національних меншин, ознайомлення з їх етнічною культурою і традиціями.
І як було приємно нам, коли оголосили, що сімейний ансамбль «Ґюмрі» зайняв І місце в цьому конкурсі, продемонструвавши високий рівень виконавської майстерності у поєднанні з володінням голосу. Назва ансамблю – не випадкова, бо, за словами дітей,:

Там наша мама народилась

В Ґюмрі- колисці долі і добра.

Для нас вірмени з українцями – єдині

Тато й мама поєднали долі дві:

Родовідне дерево складають,

Щоб не забули предків ми.

Тож хоч вірмени ми у крові,

Культурі і думках

Та України діти ми

По духу і ділах.

/Files/images/ukransk_vechornits/e-4thIav81s.jpg/Files/images/ukransk_vechornits/ik_2EpHeoEI (1).jpg/Files/images/ukransk_vechornits/QvNPcJnBBm8.jpg

/Files/images/novini2/Рисунок11.jpg

Карпук О. А, голова МК учителів суспільно-гуманітарного циклу

Кiлькiсть переглядiв: 968